27.10.2020р. 10А клас

Тема: Особливості господарства країн Європи.Первинний сектор економіки.

   Європейський регіон є одним зі світових лідерів за загальним обсягом ВВП та середніми показниками ВВП душу населення. 

  Європа є одним із провідних світових осередків економічного зростання. Саме там розпочалися індустріалізація, розвиток капіталістичного господарства, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Відбудувавши зруйновані під час Другої світової війни економіки, європейці зосередили зусилля на створенні суспільства загального добробуту. Рівень життя навіть малозабезпечених верств населення у розвинених країнах Європи дуже високий порівняно з іншими регіонами світу, особливо із країнами, що розвиваються.

    Чинниками міжнародної спеціалізації розвинених європейських країн є зменшення ролі природно-ресурсного потенціалу в них і зростання ролі  капіталу, технологій та доступу до ринків збуту. Економічною перевагою низки країн є наявність сформованих ще у колоніальний період мереж сировинних і збутових зв’язків із країнами, що розвиваються, в Азії, Африці та Латинській Америці. Натомість формування спеціалізації країн з перехідною економікою більше залежить від природно-ресурсного, працересурсного та інвестиційного потенціалу. Важливим чинником економічного зростання у цій групі країн є подолання корупції та створення ефективної правової системи, що є необхідними умовами залучення закордонних інвестицій.

     Як ви знаєте, складниками економіки є первинний, вторинний і третинний сектори, кожний з яких охоплює низку виробництв. У структурі зайнятості та ВВП більшості країн Європи первинний сектор відіграє порівняно незначну роль. Водночас його розвиток є запорукою стабільного промислового виробництва в умовах потрясінь на міжнародних ринках і продовольчої безпеки. Крім того, для окремих невеликих рибальських поселень рибальство і сільське господарство можуть бути основним джерелом заробітку.

   За секторальною структурою економіки видно, що країни Європи перебувають на різних стадіях розвитку: індустріальній (ті, що мають велику частку вторинного сектору - 25 - 50 % і помірну первинного - 3 - 20 %) та постіндустріальній (мають дуже велику частку третинного сектору - понад 70% і надзвичайно низьку первинного - до 2 %). Нині індустріальними є країни Східної Європи, постіндустріальними - Західної Європи.

Вибобувна промисловіть.

   Німеччина є лідером за видобутком бурого вугілля, тоді як колись відомі Рурський та Саарський кам’яновугільні басейни вичерпали свої запаси. Найбільшими розвіданими покладами кам’яного вугілля серед країн, територія яких повністю розташована в Європі, володіють Україна (32 млрд тонн) і Польща (19 млрд тонн). Найбільшими кам’яновугільними басейнами є Донбас в Україні, Верхньосілезький у Польщі, продовженням якого є Остравсько-Карвінський у Чехії. За винятком Росії, що входить до трійки світових лідерів за обсягами видобування нафти, природного газу, запаси цих видів палива а отже й обсяги їх виробництва в Європі є доволі обмеженими.

     Найбільшими районами видобування нафти й газу в Росії є Західносибірська, Волго-Уральська, Північно-Кавказька нафтогазоносні провінції. Найбільш продуктивним нафтогазоносним басейном безпосередньо у Європі є Північноморський, а країнами-лідерами з видобутку нафти – Норвегія, Велика Британія, Данія. Також активно розробляють родовища нафти і газу у шельфовій зоні Середземного та Чорного морів (Румунія та Італія). Дещо більшими є європейські запаси природного газу, що також сконцентровані переважно у басейні Північного моря. Лідерами видобування цього виду палива є Норвегія, Нідерланди, Велика Британія.

    Видобування руд чорних металів переважно зосереджене на сході Європи. Найбільше залізної руди видобувають Росія (Курська магнітна аномалія, Кольський рудний район та Урал) і Україна (Криворізький басейн). На Скандинавському півострові найбільше залізної руди видобувають Швеція та Норвегія.Металургійні підприємства більшості європейських країн переорієнтовані на дешевшу привізну сировину. Європа є досить бідною на марганцеві руди. Єдиною країною, що видобуває марганець в обсягах світового значення, є Україна (Нікопольське та Великотокмацьке родовища).

   Районами видобування руд кольорових металів є країни Східної Європи, Скандинавського та Балканського півостровів. У Росії більшість руд кольорових

Винятком є боксити (сировина для виробництва алюмінію), масштабні розроблення яких ведуть на Кольському півострові та Тиманському кряжі.

      Ширшою є географія країн, що видобувають мідні руди. У Росії основні їх обсяги видобують в азійській частині країни. Поклади мідних руд у Нижній Сілезії забезпечують Польщі дев’яте місце у світі і друге в Європі за їх видобуванням.

  Світове значення в Європі має видобування поліметалічних руд. Швеція, Польща та Ірландія входять до десятки світових лідерів з видобування свинцевих руд та до двадцятки -з видобування цинкових. Активно видобувають свинцеві руди й Північна Македонія, Болгарія, Греція; цинкові - Фінляндія, Іспанія, Португалія, Північна Македонія та Греція.

     Запаси дорогоцінних металів у Європі незначні. Видобуток срібла ведуть Польща, Швеція, Фінляндія; золота - Швеція, Болгарія, Іспанія.

      Європейські країни добре забезпечені запасами нерудної сировини. Так, до провідних світових виробників сірки належать Німеччина, Франція, Польща, Італія, Іспанія, Фінляндія і Нідерланди. Німеччина посідає четверте місце у світі за видобуванням кам’яної солі. Також великими виробниками солі є Велика Британія, Італія, Україна, Польща, Іспанія. Родовища калійних солей розробляють у Росії, Білорусі, Німеччині, Іспанії, Великій Британії. Італія, Іспанія та Португалія - всесвітньо відомі експортери мармуру.

 Сільське господарство. Спеціалізація субрегіонів:

1. Північна Європа: тваринництво – 80 % ( скотарство, свинарство, оленярство); рибальство ( Норвегія, Ісландія). Рослинництво – кормові культури, зернові, ячмінь, жито, картопля.

2. Західна Європа: тваринництво – 70 %( виробництво молока, молочних продуктів, м`яса).Рослинництво високопродуктивне: виробництво зернових культур, картоплі, цукрового буряку, хмелю, квітникарство.

3. Південна Європа: твариництво – розведення великої рогатої худоби, свиней, кіз, птахів. Рослинництво – 70% (зернові, оливи, цукровий буряк, бабовник, фрукти, овочі, баштанні культури.

4. Східна Європа: тваринництво – скотарство, свинарство, птахівництво. Рослинництво – 60% ( зернові, цукровий буряк, соняшник, овочі, фрукти.

Лісове господарство.

     Розвиток лісового господарства зазвичай обумовлений природно-географічними особливостями. В умовах високого господарського освоєння території Європи природні лісові ресурси збереглися переважно на півночі, де кліматичні умови є не сприятливими для проживання і ведення сільського господарства, або у гірських районах. Великі площі лісів у Росії, Норвегії, Фінляндії та Швеції входять до північного лісового поясу (зона тайги). Водночас від середини ХХ ст. низка країн Європи активно провадить політику відновлення лісів як промислового, так і заповідного призначення. Найбільших успіхів досягли Німеччина та Франція. В обох країнах відсоток лісовкритих площ перевищує 30 % території. За обсягом деревини, доступної для заготівлі, ці країни випередили Швецію та Фінляндію. Так само й Польща, що також впроваджує політику розширення лісового фонду, випередила Фінляндію.

 

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.Опрацювати  параграф 7.